понеділок, 13 листопада 2017 р.

09.11.2017 до Дня української писемності та мови у школі був проведений урок "Нас єднає мова"





Також учні та колектив прийняли участь у написанні Радіодиктанту



У районі відбувся Всеукраїнський дитячий літературний конкурс на протипожежну та техногенну тематику "Не жартуй з вогнем".
Учні нашої школи: Кремень Дмитро, Шеремет Маргарита, Пертенко Ірина, Борщ Марина на чолі з учителями Шеремет О.І. та Давиденко Т.О. працювали над створенням збірки "Усе що знаю про вогонь" і зайняли І місце


понеділок, 24 квітня 2017 р.

Чорнобиль...

На Чорнобиль журавлі летіли

                                           На Чорнобиль журавлі летіли,
                                           З вирію вертались навесні,
                                           Як сніжниця попелище біле
                                           Розвівалось в рідній стороні.

                                                  Там згоріли гнізда і гніздечка,
                                           Поржавіла хвоя і трава,
                                           Журавлина крихітна вервечка
                                           Напиналась, наче тятева.

                                                   Не було ні стогону, ні крику,
                                           Тільки пошум виморених крил.
                                           Журавлі несли печаль велику,
                                           Наче тінь невидимих могил. 

                                                   Не спинились птиці на кордоні,
                                           Де всякає атом у пісок.
                                           І дивився батько з-під долоні,
                                           І ридала мати в небеса.   
                                                                                        Д.Павличко


   
26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою.
    Ось вже 25 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров'ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.
    А тоді, в ніч на 26 квітня 1986 року, мирно спала синьоока поліська земля, молоде містечко Прип'ять, що за 3 км. від атомної станції. Це була ніч з п'ятниці на суботу і люди чекали вихідних та прийдешніх травневих свят. В 1 год. 24 хвилини у приміщенні четвертого енергоблоку при виведенні його в плановий ремонт і проведенні випробувань турбогенератора стався вибух і виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Внаслідок вибуху була зруйнована покрівля четвертого блоку і машинного залу.
    “На розтрощеному вибухом даху плавився гудрон і скрапував на землю, як чорні сльози цього многогрішного століття.
    З руїни реактора виривається в небо стовп зловіщого вогню, пари, уламків перекриття, блискучих труб, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднімається в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами…
    Вогненний стовп завмирає на висоті півтора кілометра, на вершині його утворюється освітлена куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, усередині якого щось рухається, згортається й випростується, але сам він стоїть над нічною землею, як велетенська ялинкова іграшка блідо-вишневого, майже кривавого кольору” – так описує початок найстрашнішої в світі катастрофи український письменник Володимир Яворівський у повісті “Марія з полином у кінці століття”.
    У ті хвилини світ навіть не збагнув, що сталося. Першими відчули поштовх вибуху та побачили велетенське полум'я у вигляді ядерного гриба мешканці Прип'яті та навколишніх сіл. Відразу ж вплив радіаційного опромінювання відчули на собі жителі іншого міста, що знаходилося на відстані 18 км. від станції – районного центру Київської області – Чорнобиля. До речі, це стародавнє місто (засноване ще за часів Київської Русі в 130 км. на північ від Києва) дало свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато у 1977 році. В 1986 році працювало вже чотири енергоблоки, добудовували шостий, а п'ятий збиралися пускати в дію. Це була найпотужніша на той час атомна електростанція в Європі.
    Першими удар атомної стихії на себе прийняли працівники воєнізованої пожежної частини атомної станції. Так, вони першими опинилися у самому пеклі смертельної радіації. Це було рівнозначно самогубству. Їх було 50 – молодих, дужих пожежників. Усі до одного вони з честю виконали свій службовий і громадянський обов'язок.
    Земля була на грані вселенської катастрофи. Якби тоді вогонь не зупинили, вибухнули б ще 3 енергоблоки. Дослідники стверджують, що в такому випадку на місці Київської, Житомирської, Чернігівської областей та півдня Білорусії утворилась би величезна воронка, загинули б на цій території люди і тварини, а радіаційною, небезпечною для життя зоною була б вся Європа.
    27 квітня 19 осіб, які постраждали під час гасіння пожежі, були відправлені в Московську клінічну лікарню № 6. Незважаючи на зусилля лікарів, шістьох ліквідаторів врятувати не вдалося. Це лейтенанти В.Правик і В.Кібенок, старші сержанти В.Ігнатенко, В.Тищура, М.Титенок, сержант М.Ващук. Усі вони посмертно відзначені високими нагородами. В.Правику та В.Кібенку присвоєно звання Героїв. Цього звання удостоєний і майор Л.Телятніков (помер після тяжкої хвороби у грудні 2004 року на 54 році життя). Урядові   нагороди  також  отримали  467 працівників пожежної охорони. На сьогоднішній день жодного із тих п'ятидесяти пожежників немає в живих. Усі вони пішли у вічність, а їхні імена вкарбовані у пам'ять землян.
    На захист землі і народу України встали не лише пожежники, а й ті, хто брав участь у ліквідації аварії та будівництві захисної споруди – так званого об'єкта “Укриття”, який заховав залишки зруйнованого реактора. Це – робітники атомної станції, що залишились працювати після вибуху, атомники з інших станцій, водії машин, що прийшли на ліквідацію аварії. Це і льотчики гелікоптерів, з яких у воронку закидали пісок. Це і шахтарі, які під зруйнованим реактором будували фундамент саркофагу. Це були люди з усіх куточків України.
    Найнебезпечнішою була розчистка даху сусіднього енергоблоку. Молоді хлопці – солдати лопатами скидали з даху радіоактивний граніт, працювали не більше 2-3 хвилин, а потім їх відправляли додому. Можна лише уявити наскільки це було небезпечно, якщо 2 хвилини роботи на даху прирівнювалися до 2-х років служби в армії.
    На ліквідації аварії працювала велика армія медичних працівників, які надавали невідкладну допомогу всім, хто був у ті дні біля зруйнованого реактора.
    На жаль, з ліквідацією аварії на атомній, біда для України не вщухла. Страшною радіацією було заражено землю, воду, повітря на великій території. Радіоактивною чорнобильською хмарою зачепило Білорусь, Росію, окремі райони Кавказу, Сибіру, Середньої Азії, майже всі країни Західної Європи. Кажуть, що Чорнобиль викинув багато Хіросім.
    Вже через дві доби після аварії рівень радіації в місті Прип'яті перевищував норму для населеного пункту більше, ніж у 115 тисяч разів, а в зоні реактора – у 110 тисяч разів. Найбільш небезпечна 30-кілометрова зона відчуження, площа якої становить 2044 квадратних кілометри. Вона була офіційно визнана непридатною для життя. Ці землі було огороджено гострою огорожею і названо Чорнобильською зоною.
    Щоб врятувати людей, що жили в межах ураженої зони, від смертельної радіації, їх усіх евакуювали, тобто вивезли в інші регіони України.
    Це була страшна евакуація. До міста Прип'ять в неділю, 27 квітня прибуло більше 2 тисяч автобусів. Їх підганяли до будинків, і люди, хто в чому був, прихопивши лише документи і гроші, без речей, змінного одягу, сідали в автобуси і їх назавжди вивозили із рідних домівок. Селили спочатку де тільки можна – в санаторіях, таборах, лікарнях. Евакуйовані втратили все: житло, речі, роботу, а головне – здоров'я. Почалося екстрене будівництво будинків для поселення людей.
    Задля збереження здоров'я в те літо всіх дітей із Києва та прилеглих районів було вивезено на південь України.
    Після ліквідації аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну ситуацію. Але в жовтні 1986 року після великих робіт по спорудженню “саркофагу”, перший та другий енергоблоки були введені в дію, а в грудні 1987 року відновлена робота третього.
    Однак, у 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа. Стало зрозумілим, що подальше існування ЧАЕС небезпечне. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений останній реактор станції і вона припинила своє існування. Але саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Це може привести до значних викидів. Адже, за офіційними даними всередині реактора знаходяться 95% радіоактивних речовин від тієї кількості, що була на час аварії. Сьогодні йде мова про будівництво так званої “арки”, яка накриє сучасний об'єкт “Укриття”.
Пам'ятаймо!
    Сьогодні існують офіційні дані:
● Від наслідків аварії на ЧАЕС померло 200 тисяч людей. Це не рахуючи тих,  хто помер від таких хвороб, як рак, цукровий діабет, серцеві хвороби, рівень захворюваності на які підвищився у 100 разів.
   У державі народилося 14 000 неповноцінних дітей, близько 70% від народження мають ті чи інші відхилення у здоров'ї. Збільшується кількість психічних і онкологічних захворювань серед молодого покоління.
● Радіоактивного забруднення зазнали величезні території. Проведені обстеження показали, що лише в Україні забруднення плутонієм-239 (зі щільністю від 0,1 кюрі й вище на 1 км2.) становило 700 км2, стронцієм-90 (3 і більше кюрі на 1 км2) і цезієм-137 (5 і більше кюрі на 1 км2) понад 3420 км2.
● Значного забруднення зазнали водні артерії, особливо річки, що протікають біля ЧАЕС та Київського водосховища, а також водозбірні площі басейнів Дніпра та Прип'яті. Сліди радіоактивності були виявлені в усіх водосховищах Дніпровського каскаду, водою яких користуються понад 30 млн. жителів України.
● Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тисяч км2 у 74 районах 12 областей: Київська, Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Вінницька, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська, Волинська, Чернівецька, Сумська, Тернопільська. На цій території розташовані 2294 населені пункти. В цілому потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується в Україні понад 3,5 млн. осіб, з них 1,3 млн. дітей.
● 160 тисячам людей із 129 населених пунктів довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.
● Подоляни брали активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Перша група чисельністю 60 осіб на 10 пожежних автомобілях була відправлена у зону аварії 9 травня 1986 року. 8 відділень подільських пожежників увійшли до складу зведеного загону пожежної охорони Житомирської області. Два відділення (із Шепетівки та Кам'янця-Подільського) несли чергування в Чорнобильській ВПЧ.
● У період з 1986 по 1989 роки безпосередньо працювали у Чорнобильській зоні 132 працівники пожежної охорони Хмельницької області.
● Сьогодні у Хмельницькій області на обліку знаходиться 2527 дітей та 10553 дорослих, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 222 сім'ї залишилися без чоловіків та батьків. В області проживає 941 переселенець та 1366 осіб прирівняні до статусу чорнобильця.     
● У 2004 році у місті Хмельницькому відкрито пам'ятний знак пожежникам – героям Чорнобиля.
   Проходять роки. Чорнобильське лихо розчинилося у мальовничій природі України, у її духмяному повітрі, у білосніжному цвітінні садів, у джерельних криницях. Життя триває…
    Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома.

    Врятований світ – найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи у людській історії не повторився Чорнобиль.

неділю, 23 квітня 2017 р.

20 цікавих фактів про українську мову, які варто знати

1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.
2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.
3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
4. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.
5. Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.
6. Українська мова — одна з найкрасивіших мов у світі. Українська мова визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
7. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
8. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.
9. Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Це слово містить у собі аж 30-ть літер!
10. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
11. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
13. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.
14. В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.
15. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.
16. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
17. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
18. Сучасна українська мова налічує, згідно словнику Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.
19. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

середу, 29 березня 2017 р.

        02.03. в Будинку культури відбувся районний відбірковий конкурс читців, присвячений пам'яті Т.Г. Шевченка 4 учнів нашої школи взяли участь у конкурсі:
           Котік Кармна - 5 клас
           Шеремет Маргарита - 7 клас
           Лось Олена - 11 клас зайняла ІІІ місце
           Колода Яна - 11 клас отримала Гран-прі



пʼятницю, 17 березня 2017 р.

10 книг, які варто прочитати


Любов до життя. Джек Лондон
У творі розповідається про людину, котра стояла на краю смерті, але зуміла врятуватися завдяки завзятості, мужності та любові до життя. Герой оповідання має пройти через серйозні муки на шляху до свого спасіння.

Самотність у мережі. Януш Вишневський
Герої роману спілкуються за допомогою інтернет-чатів, обмінюються еротичними фантазіями, які виявляються реальнішими будь-якої вигадки. Зустрінуться вони в Парижі, пройшовши не через одне випробування, але головним випробуванням для любові виявиться сама зустріч. В книзі окрім основної лінії інтернет стосунків головних героїв, можна прочитати багато дуже захоплюючих і вражаючих історій з їх минулого життя.

Мартін Іден.  Джек Лондон
Провідна тема роману – доля художника з народу в капіталістичному суспільстві. «Мартін Іден», як дзеркало, відобразив складні умови, в яких опинялась талановита людина в США 100 років тому. «Мартін Іден» роман соціальний, в якому уважно аналізується суспільство. В той же час  – це розповідь про любов, про розвиток цього почуття та про любов, як рушійну силу.

Тіні забутих предків. Михайло Коцюбинський
У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті, У коханні поєднуються життя і смерть, реальність і міфічний світ.

Гордість та упередження. Джейн Остін
Книга не є типовим любовним романом. Його відрізняє від багатьох творів подібного жанру відсутність палких обіймів, пристрасних поцілунків і ридань, довгих і нудних діалогів. Також, до переваг можна віднести простоту оповіді, нескладний виклад, тонку іронію та цікаві характери персонажів.

Собаче серце. Михайло Булгаков
З блискучою майстерністю автор розкриває тему дисгармонії через втручання людини в закони розвитку природи. Ця ідея реалізується письменником в алегоричній формі. Простий та добродушний пес перетворюється в агресивну людиноподібну істоту, яка невдячна своєму творцю.

451 за Фаренгейтом. Рей Бредбері
Це роман про важке прозрівання особи в тоталітарному суспільстві (антиактуальній Америці), де панує майже повний контроль суспільства. Книжка, безперечно, є найпромовистішим символом інакодумства та свободи вислову. Це буквально перепустка в карнавальний світ без правил та приписів, царину пристрастей духу і тіла також.

Тигролови. Іван Багряний
Авантюрно-пригодницький роман, що не втрачає своєї актуальності й сьогодні. Динамічність сюжету, романтичність стилю, символіка, гуманістична ідея перемоги добра над злом – усе це вдало поєднується в романі. Сильний тип української людини — головний герой Івана Багряного.

Алхімік. Пауло Коельо
Надзвичайно філософський роман. Це урок надії, співчуття, доброти та пошуку свого призвання. «Алхімік» розповідає про пошуки і зна¬ходження життєвої істини. «Алхімік» – назва символічна. Алхімія, як стверд¬жує письменник у повісті, не обмежується пошуком Філософського Каменя чи створенням Еліксиру Безсмертя.

Портрет Доріана Грея. Оскар Уайльд
У романі автор зачіпає важливі проблеми, пов’язані з культурними, соціальними та міжособистісними аспектами людських взаємовідносин. Зокрема, Оскар Уайльд через створені ним художні образи розкриває взаємозв’язок між мистецтвом і внутрішнім світом людини. Письменник намагається створити атмосферу прекрасного, відчуття краси через саму манеру висловлюватися. Він постійно вражає читача, вивертаючи сталі уявлення й поняття.

вівторок, 7 березня 2017 р.

Мовні цікавинки

Мовні цікавинки з усього світу

Нещодавно німецький журнал «Шпігель» оприлюднив результати незвичайного дослідження. У процесі експерименту було підготовлено два варіанти повідомлення на одну й ту саму тему — правдиве й брехливе, які надрукували в газеті, передали по телебаченню й радіо. Після цього було проведено опитування, яке виявило, що правду від брехні відрізнили 73% радіослухачів, 63% читачів і менше 50% телеглядачів. Висновок? Телеекран — найкращий засіб маніпуляцій громадською свідомістю.
 Нью-йоркська телефонна компанія привела цікаве дослідження, з'ясовуючи, яке саме слово вимовляють люди найчастіше. Із цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово — ним виявилося слово «я», яке прозвучало 3990 разів.
Представники різних народів використовують жестикуляцію неоднаковою мірою. До прикладу, мексиканець протягом однієї години розмови використовує жести 180 разів, француз — 120, італієць — 80, а фін — усього лишень один раз.
 У найближчі півстоліття англійська мова опуститься в рейтингу найпоширеніших мов світу з другого місця на четверте, стверджує лінгвіст Девід Гредол. До 2050 року, згідно з обрахунками вченого, китайська мова залишиться найпоширенішою мовою світу. Друге місце займуть і гінді й урду — вони будуть головними для 73,7 мільйонів осіб. Услід ітимуть арабська (72,2 мільйона) і тільки потім англійська з 65 мільйонами англомовних людей. Нині англійською мовою розмовляє понад 500 мільйонів осіб, китайською — 1 мільярд 200 мільйонів.
На тлі мегамов світу майже непомітними видаються мови-карлики, і якими спілкуються не більше тисячі осіб, як, наприклад, лівська мова, 200 носіїв якої живуть у Латвії.
У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами.
У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська, французька й інші).
За уточненими даними, нині на нашій планеті існує 6703 живі мови, серед яких в Азії — 2165 мов (32 %), в Африці — 2011 (30 %), в Океанії — 1302 (19%), в Америці - 1000 (15 %), у Європі - 225 (3 %). Хоча багато хто з мовознавців світу ставить під сумнів таку кількість мов на планеті. Наприклад, професор Київського університету Костянтин Тищенко називає цифру в 2500 мов, уважаючи, що автори попередніх висновків у деяких випадках беруть до уваги не мови, а діалекти. Головним доказом своєї слушності український мовознавець уважає кількість мов світу, якими перекладено Біблію. За даними вченого, Святе Письмо перекладено на сьогодні 1017 мовами.
У Японії ввічливість — понад усе. Наприклад, слово «арігато» іноземці сприймають як «дякую», у дійсності ж воно означає інше: «Ви ставите мене у складне становище», слово «сумімасен» — «Тепер мені ввік із вами не розрахуватися». За підрахунками мовознавців, ці слова в японській мові використовуються найчастіше. У розмовах люди намагаються уникати всіляко слів «ні», «не можу», «не знаю», ніби це страшна лайка; відмову японці звикли висловлювати не прямо, а за допомогою алюзій; наприклад, коли японець хоче відмовитися від чаю, він каже: «Мені вже й так прекрасно».
Найфундаментальнішу мовну підготовку одержують шведські школярі: навчаючись у школі 12 років, вони, окрім шведської, 8 років освоюють англійську, 6 років — німецьку, 5 років — французьку, а також одержують загальне уявлення про данську й норвезьку мови.
З якого віку краще вивчати нову мову? Фахівці доходять висновку, що з будь-якого. Але виробити правильну вимову краще можна буде тоді, коли починати вивчення мови якнайраніше.
Першим визначним поліглотом, про якого збереглися переконливі відомості, був понтійський цар Мітридат VI Євпатор (132-63 рр. до Р. X). Він знав 22 мови всіх тих народів, що стало мешкали на землях, які входили до його держави, розташованої в Малій Азії.
Безперечним рекордсменом з-посеред усіх відомих поліглотів світу від давнини до сучасності слід визнати німця Людвіга Густава Шютца, який помер перед Другою світовою війною. Загалом він знав 270 мов світу.
Визначним знавцем іноземних мов був відомий український фізик і механік Іван Пулюй. Свої наукові праці (понад 50) він писав українською, англійською та німецькою мовами, а знання давніх мов допомогло йому взяти участь у проекті перекладу українською мовою Біблії (спільно з П. Кулішем) та перекласти українською мовою молитовник. Загалом цей видатний учений знав 13 мов, якими вельми вправно послуговувавсь у своїй діяльності.
Кожен народ ті звуки, що їх видають тварини, чує по-різному. Наприклад, крик качки українці чують як «кря-кря», англійці — як «квак-квак», французи — як «кан-кан», данійці — як «рап-рап». А собаче дзявкотіння англійці сприймають як «бау-вау», французи — як «ау-ау», німці — як «вау-вау», шведи — «вув-вув», японці — «ван-ван», а українці — як «гав-гав».
Кішки мають в своєму "лексиконі" майже 100 різноманітних звуків.
Король українських полів — жайвір — має у своєму репертуарі близько двох тисяч наспівів і впродовж секунди видає 130 звуків.
Крокодили — єдині хижаки на землі, які не мають язика.


середу, 1 березня 2017 р.

шевченківські дні

Щорічно у нашій школі прохоять урочистості з нагоди Дня народження та Дня пам'яті велкого українського поета, художника Тараса Григоровича Шевченка. 9-10 березня, у Шевченківські дні вчителями української мови та літератури, були організовані заходи присвячені Кобзарю.